-
1 sworn
1. adj1) який заприсягнувся (поклявся)sworn official — чиновник, який дав службову присягу
2) присяжнийsworn brother — названий брат, побратим
2. p.p. від swear* * *I [swxːn] a1) який присягнув; який поклявся2) присяжний3) вірний, незміннийII [swxːn] p. p.sworn brother — названий брат; побратим
-
2 sworn witness
свідок, якого приведено до присяги, свідок під присягою -
3 witness on oath
свідок, якого приведено до присяги, свідок під присягою -
4 deponent
[dɪ'pəunənt]nсві́док ( під присягою) -
5 affiant
свідок, який дає свідчення під присягою; свідок, який підтверджує своє письмове свідчення під присягою; особа, яка (по)дає афідавіт; особа, яка дає обіцянку під час заручин -
6 affiant
n юр.свідок, який підтверджує своє письмове свідчення під присягою* * *n; юр.свідок, що підтверджує своє письмове показання під присягою; особа, що дає афідевіт -
7 deponent
n юр.свідок, який свідчить під присягою; особа, яка дає письмове свідчення* * *n; юр.свідок, що дає показання під присягою; особа, що дає письмові показання -
8 deponent
особа, яка дає письмове свідчення ( під присягою), свідок, який дає свідчення під присягою, особа, яка дає афідавіт -
9 compurgator
n; іст.свідок, який показує під присягою, що підсудний невинний -
10 forsworn
2. adj1) що зрікся2) що дав неправдиву присягу3. p.p. від forswear* * *I [fxː'swxːn] a1) який зрікся3) iм. ( the forsworn) лжесвідокII [fxː'swxːn] p. p. -
11 affiant
n; юр.свідок, що підтверджує своє письмове показання під присягою; особа, що дає афідевіт -
12 compurgator
n; іст.свідок, який показує під присягою, що підсудний невинний -
13 deponent
n; юр.свідок, що дає показання під присягою; особа, що дає письмові показання -
14 forsworn
I [fxː'swxːn] a1) який зрікся3) iм. ( the forsworn) лжесвідокII [fxː'swxːn] p. p.
См. также в других словарях:
Карабахское ханство — Qarabağ xanlığı Ханство 1747 1822 … Википедия
Ибрагим Халил-хан — азерб. İbrahim Xəlil xan 2 й Карабахский хан 1759 … Википедия
заприсягати — а/ю, а/єш, недок., заприсягти/ і заприсягну/ти, гну/, гне/ш; мин. ч. заприся/г, ла/, ло/ і заприсягну/в, ну/ла, ну/ло; док. 1) неперех. Давати присягу; присягати. 2) неперех. Те саме, що заприсягатися 1). 3) перех., діал. Підтверджувати присягою … Український тлумачний словник
свідчити — чу, чиш, недок., перех. і неперех. 1) Будучи свідком, очевидцем чи обізнаною у певній справі особою, підтверджувати істинність, правильність чого небудь. || Повідомляти, стверджувати що небудь (у книгах, документах). •• Сві/дчити пова/гу (подя/ку … Український тлумачний словник
сьвідчити — сьвідчу, чиш, Пр. Будучи свідком, підтверджувати істинність чого небудь; давати показання на суді як свідок. Сьвідчити під присягом (свідчити під присягою) … Словник лемківскої говірки